Звіт про роботу учнівського самоврядування

Харківського республіканського ліцею-інтернату спортивного профілю

         Сенс дитячого самоврядування полягає не в тому, щоб діти включалися в існуючі піраміди керівництва – виховання, а в тому, щоб вони набували особистого досвіду, демократичних стосунків.

         Самоврядування розвиватиметься в разі, коли цього захочуть самі діти, які відчувають у ньому потребу, необхідність. Потреба виникає пізніше, а для початку необхідно постаратись, щоб діти отримали задоволення від самої діяльності. Діти багато можуть, якщо їм цікаво!

         Обов’язковою умовою організації претендентів самоврядування є перерозподіл відповідальності. Призначення старших в групі, відповідальних, наприклад, за порядок (можливо з числа тих, хто його порушує – тоді проблема розв’язується сама собою).

        Діти вчаться у самого життя. Не талановитих дітей немає!

v    Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності.

v    Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

v    Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

v    Якщо дитина виростає в терпимості, вона читься розуміти інших.

v    Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

v    Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

v    Якщо дитина росте в атмосфері приязності, вона вчиться любити людей.

        Формування ініціативною, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління шкільними справами, через діяльність в органах самоврядування.

         З метою об’єднаня зусиль педагогічного та учнівського колективів для добрих і корисних справ, щоб зробити шкільне життя змістовнішим і цікавішим, у школі організовано шкільний парламент.

         Головним завданням учнівського самоврядування є формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідості.

         Мета: спільна колективна творча справа, яка має об’єднати навколо себе максимальну кількість учасників, дати можлиість кожному спробувати свої сили, розкрити здібності і можливості. Ознайомлення з історією, славними традиціями України; виховання бережливості у всьому, поваги і любові до своєї родини, виховання громадянина України – носія національних цінностей та загальнолюдських надбань. Залучення учнів школи до проведення навчального та виховного процесу, виховання  національної свідомості, соціально активної особистості.

         Переконання: в ідеалі активу не повинно бути – всі мають бути активними, знайти своє місце у справах колективу, села, району, області, України.

Завдання учнівського самоврядування

*  Участь у розробці плану роботи на новий навчальний рік ;

*  Підготовка та проведення конкурсів, творчих звітів, замагань;

*  Забезпечення порядку в ліцеї, організація чергування  у классах ;

*  Організація  дозвілля ;

*  Проведення  лінійок, зборів, конференцій, виставок ;

*  Організація роботи із благоустрою території та приміщень ліцею ;

*  Контроль за відвідуваням учнями уроків, самопідготовки, тренувань ;

*  Заслуховання звітів міністерств учнівського самоврядування ;

          Структура учнівського самоврядування ХРЛІСП поєднує в собі форми учнівської самоорганізації, котрі відповідають потребам творчого розвитку особистості, скерованої на загальнолюдські та національні цінності. Ця структура залежить від учнівських колективів, інтересів та запитів учнів.

          Самоврядування складається з міністерств, які очолюють міністри та президент, обрані на загальних зборах.

          Робота міністерств взаємопов’язана і полягає в організації змістовного  життя ХРЛІСП, класів через колективні творчі справи.

Учнівське самоврядування в ліцеї має велике значення. Учні набувають передового  досвіду  самоорганізації  та співпраці, у них формується життєва позиція та світогляд, основою якого є  загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Під час засідань вихованці набувають навичок відстоювати власну думку, співпрацювати з іншими людьми.

         Велику роль у роботі учнівського самоврядування відіграє методична допомога з боку педагогічного колективу, співдружність дітей і дорослих. Спільна діяльність педагогів та учнівського активу має і зворотну дію. Позитивним аспектом взаємодії педагогічного колективу та парламенту є також поліпшення морально-психологічого клімату у колективі ліцею, загальна атмосфера доброзичливості.

         У ХРЛІСП діють такі міністества:

ü     міністерство  освіти;

ü     міністерство культури, сімї, молоді та спорту;

ü     міністерство правопорядку;

ü     міністерство праці

ü     прес-центр.

     З допомогою шкільного парламенту було проведено ряд виховних заходів, які стали традиційними.

     Учнівське самоврядування – не засіб звільнення учителів від педагогічних і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазону діяльності дорослих і дітей – членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку і ініціативи, засіб навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства.

       Разом плануються спільні виховні заходи: бесіди, круглі столи, брейн-ринги, КВК, традиційні і обрядові свята, новорічні ранки, різноманітні конкурси: малюнків, пісень, віршів. Традицією ліцею стало проведення ряд свят:

Ø     свято приурочене Дню вчиля;

Ø     День учнівського самоврядування

Ø     Вибори президента

Ø     предметні КВК;

Ø     предметні тижні;

Ø     свято Миколая;

Ø     новорічні казки

Ø     Містер та Міс Ліцей

Ø     свято Валентина;

Ø     Спортивний КВК

Ø     виховні заходи присвячені Т.Г.Шевченку.

       Також організовуються зустрічі з працівниками різних служб (міліції, медицини, соціальних служб для молоді). Самоврядування приймає активну участь у роботі Наркопосту ліцею

       Самоврядування стосується способу життя та поведінки учнівського колективу в цілому і кожного члена зокрема. В умовах демократизації і гуманізації нашого суспільства – це величезна сила, спрямована на розвиток самостійності, ініціативи і взаємодопомоги, формування почуття господаря, який за все відповідає.